Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності.
За
концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному
процесі реалізації української національної ідеї та державотворення, найвищою
цінністю проголошується людина. Тому в «Державному стандарті…» змістом базової
і повної середньої освіти насамперед передбачається створення оптимальних
передумов «для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина –
патріота України». Одним із напрямків політики нашої держави є турбота про
обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний
розвиток. У Національній доктрині розвитку освіти
України зазначено, що «Держава повинна забезпечувати ... розвиток творчих
здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації
особистості».
Сьогодні в
області створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє
майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою
завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого
нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми
власної життєдіяльності. Робота освітян Дніпропетровщини
спрямована на вирішення проблеми «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».
Концепція
сучасної креативної освіти відповідає
основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі:
Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина
розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти.
Поняття
«креативність» у контексті психологічного знання набуло значення на початку
50-х років ХХ століття. Піонером в області креативності вважають Дж.Гілфорда,
який ототожнив поняття кретивності та творчого мислення. Творчий потенціал
особистості досліджували відомі вчені, такі як: Е.Торренс, Г.Айзенк,
А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу,
О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко,
В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші.
Згідно з
концепціями Дж.Гілфорда, Е.Торренса, Д.Богоявленської креативність є основою, психологічниим
механізмом, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та
творчої самореалізації у різних видах життєдіяльності. Отже, креативність є
характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий
потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів. Креативність
розглядається дослідниками і як
передумова для будь-якої творчої діяльності, вмотивованої прагненням індивідуума
до самоствердження.
У системі
освіти творчі можливості, закладені в кожній людині природою, мають бути
розвинені та педагогічно скориговані, школа
повинна закласти підгрунття розвитку творчого потенціалу особистості та
визначити сталий напрямок цього процесу. Кретивність актуалізує нестандартність
у виявленні творчого потенціалу. Тож тема мого досвіду: «Розвиток креативного мислення учнів на уроках української мови та
літератури через використання інноваційних технологій».
Проблема
розвитку творчого мислення школярів є особливо актуальною у наш час. Адже саме
зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні
рішення, які вміють творчо мислити. На жаль, сучасна школа ще зберігає застарілий підхід до засвоєння знань.
Доволі часто навчання зводиться в основному лише до запам'ятовування і
відтворення прийомів дій, типових способів розв'язування завдань. Одноманітне,
шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти
позбавляються радості відкриття і поступово втрачають здатність до творчості.
Актуальність досвіду:
-
сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти України;
-
забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини, її креативного
мислення;
-
сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в
самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
-
робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку
української мови та літератури.
Мета досвіду полягає у виробленні певної сукупності
технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку креативного
мислення та креативних здібностей сучасних школярів, створенні атмосфери
співробітництва, взаємодії вчителя та учня.
В основі
моєї діяльності – орієнтація не тільки на процес засвоєння учнями матеріалу,
але й на різноманітні способи мислення, зокрема асоціативне й креативне.
Викладання української мови та літератури усвідомлюється мною як процес, що
сприяє вихованню особистості, яка вчиться для власного задоволення та
самовдосконалення. Важливим напрямом роботи є формування в учнів креативної
компетентності – здатності до розв’язання будь-якого навчального завдання
творчо, бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально (додаток 1, схема
1). Креативність почасти закладена в людині природою, але навчити учнів мислити
не стереотипними, клішованими формулами, а індивідуально, нестандартно, цілком
можливо. Для цього на уроках організовую роботу як з готовими текстами, так і з
написання власних висловлювань на нестандартні теми, наприклад: «Я потрапив(ла)
у казку і ...», «Моя подорож країною Морфологія».
Будую
уроки на засадах розвиваючого навчання, що сприяє розвитку в школярів
мисленнєвих операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення,
систематизації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежності фактів,
явищ, а також їх логічного структурування, використання елементів дослідження,
пошуку.
Новий
матеріал на уроках подаю у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід тощо.
Разом з учнями аналізуємо навчальний матеріал, складаючи при цьому зорові опори
(додаток 1, схеми 3, 4, 5).
З метою
підвищення пізнавальної активності та розвитку креативного мислення учнів
застосовую різні види творчих ігор та вправ, їх емоційне забарвлення сприяє
глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожної дитини
(додаток 2 ).
Використовую
на уроках, як один із засобів інтенсифікації навчання, елементи викладання та
засвоєння навчального матеріалу за асоціативними схемами, складання
асоціативного грона, куща. Розвитку креативного мислення допомагають наступні
форми роботи: асоціативні пари, асоціативний ланцюжок, асоціативний диктант,
сенкан, «вільне письмо», кубування, мовні ігри (додаток 3).
Проводжу
уроки різних типів, використовуючи інтерактивні методи навчання: «Робота в парах», «Робота в
групах», «Мікрофон», « Мозковий штурм»,
«Акваріум», «Аналіз ситуації», «Рольова гра» (додаток 4, урок «Однорідні члени
речення» (5 клас), «О.Довженко. «Зачарована Десна» (6 клас). Такі уроки підвищують активність учнів, їхню
увагу, зацікавленість, створюється атмосфера доброзичливості й порозуміння, у
якій дітям легше налаштуватися на успіх, виявити здібність до творчості.
Розвитку творчих здібностей значною
мірою сприяє використання різних форм організації уроків, які дають стимули до
розвитку творчого мислення: урок -ярмарок («Прикметник як частина мови» 6 клас),
урок-подорож («ПЧ. П.Вакуленко «Горе матері-кита» 5 клас), урок-змагання «Поле чудес» («Що ти знаєш про Шевченка?» 9
клас), урок-КВК (підсумкові уроки),
урок-диспут («Чи завжди сміливі мають щастя? (За романом І.Багряного
«Тигролови» 9 клас), , урок-вистава («Жінки у житті та творчості І.Франка» 10
клас), урок у формі позакласного заходу («РЗМ. Твір-роздум «Ніхто не забутий,
на попіл ніхто не згорів» 9 клас) (додаток 4). Проводжу уроки запитань-відповідей та
бліц-контролю при закріпленні та узагальненні знань із певної теми (часто запитання
підбирають самі учні).
Реалізовуючи
нові програми, прагну зібрати тексти творів, що вивчаються, методичну
літературу, знайомлюсь із фаховими новинками. На уроках використовую різні
наочні засоби: таблиці, що допомагають розвивати зорову пам’ять; картки з
індивідуальними завданнями; перфокарти; тематичні дидактичні матеріали;
ілюстрації; мультимедійні засоби (додаток 4, урок «Образи руських князів у
«Слові про похід Ігорів» 8 клас, позакласний захід «Свято-конкурс знавців
української мови та літератури» 5-6 класи). Дидактичний матеріал підпорядковую
виховній меті, добираю відповідні тексти, бо це шлях до оволодіння мовними
скарбами. Він дає поштовх креативному мисленню, розширює погляди на сутність
речей, явищ (додаток 5).
Результативність
роботи
Усі
методи, принципи, форми роботи, що впроваджуються послідовно, систематично,
неодмінно дають свої результати. Саме креативна освіта відповідає такій
організації навчання, виховання й розвитку творчої активності, у якій як
педагог, так і учень мають сприятливі умови для самореалізації, прагнуть до
отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення
нового.
Участь учнів у конкурсах,
інтелектуальних іграх, олімпіадах забезпечує розвиток їхніх креативних
здібностей та креативного мислення: Міжнародний конкурс знавців української
мови ім.П.Яцика (районний тур): Штельмах І.(8 клас) – 5 місце (2009р.), Кудлай
І.(7 клас) – 2 місце (2010р.), конкурс літературних творів «Україна моя
квітуча»: Романюк Ю.(11 клас) – лауреат (2008р.), конкурс учнівських поетичних
творів: Гришко Р.(8 клас) – 3 місце (2009р.). Поступово зростає якісний
показник навчання моїх учнів, підвищується інтерес до предмету навіть у
слабовстигаючих школярів, збільшується кількість творчих та мислячих дітей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий